95-річчя району

95-річчя району

Зміст статті

      Історія Михайлівки багата цікавими постатями. Однією з них  був барон фон-дер-Пален. Платон Миколайович фон-дер-Пален народився у 1865 році в Санкт-Петербурзі. Династія баронів і графів Паленів є родом остзейського дворянства, внесеного у дворянські матрикули усіх трьох прибалтійських губерній. На жаль, відомостей про дитинство і юність Платона Миколайовича знайти не вдалось. Відомо лише, що він отримав вищу освіту, брав участь у Англо-бурській війні на боці бурів, був поранений, мав бойові нагороди.
    У кінці ХІХ століття прибув до Михайлівки на посаду начальника волосної земельної управи. Свого житла у Михайлівці він не мав, мешкав на квартирі у коваля Слатіна. Платон Миколайович був прогресивною людиною свого часу, відвертий і прямий, ревно щирий поборник просвітительства. За справедливість і добропорядність його поважали.
    У Михайлівці він швидко знайшов порозуміння з лікарями Гусенками, вчителями Тарлевим і Божко (саме на ниві просвітительства). Його перебування на посаді начальника Михайлівської волземуправи сприяло швидкому розвитку волості.
    З  ініціативи Платона Миколайовича за 4 роки в Михайлівці було збудовано 10 добротних кам’яних просторих і світлих початкових шкіл. При кожному з цих навчальних закладів були побудовані двоквартирні будинки для вчителів. Їх проектантом був сам барон, він же слідкував особисто за ходом і якістю будівельних робіт.
    Одночасно фон-дер-Пален займався  благодійністю і за межами Михайлівки. Так, у 1907 році у Санкт-Петербурзі він став співзасновником «Общества борьбы с нищенством детей, путем устройства земледельческих колоний и убежищ для бесприютных детей обоего пола», про що говориться у статутних документах товариства: «Учреждено по инициативе вдовы д-ра медицины Раисы Осиповны фон-Фонтин, подпоручика 4-го Восточно-Сибирского стрелкового полка барона Платона Николаевича фон-дер-Палена и жены генерала от кавалерии Марии Никоновны Бобылевой, которая стала бессменной председательницей Совета общества».
    За час перебування на посаді начальника земельної управи Платон Миколайович опікувався і культурою. В Михайлівці почав діяти любительський театр, в репертуарі якого йшли п’єси видатних українських і зарубіжних класиків. З кінця 1911 року почали діяти два приватних ілюзіони. З’явилась своя,  хоч і невелика за форматом, щотижнева газета «Копейка».
    З початку 1909 року Михайлівка почала готуватись до століття заснування храму божого і слободи. Була створена комісія з 15 чоловік для підготовки і проведення ювілею на чолі з начальником волземуправи бароном фон-дер-Паленом.
    До свята михайлівчани всюди навели належний порядок. У волосному парку побудували великий літній театр і балаган з куполоподібним дахом та ареною для циркових видовищ.
    Пройшло свято… Але робота з благоустрою та розвитку Михайлівки не завершилась. Протягом 1911 – 1913 років михайлівчани  під керівництвом Платона Миколайовича відремонтували греблі і мости, замінивши їх з дерев’яних на кам’яні. З центру Михайлівки до станції Пришиб почали  викладати дорогу бруківкою (проклали біля 2 км), повністю виконати цю роботу не встигли.
    Ще барон мріяв відкрити у Михайлівці агротехнічне училище для хлопчиків, де б їх навчали сучасним методам ведення сільського господарства, але почалась Перша світова війна…
    А ось будівництво телефонної лінії довжиною 130 верст вдалось завершити. Перед початком її будівництва начальник Михайлівської волземуправи Пален написав доповідну записку повітовим земським зборам. Ось декілька її пунктів:
    « п. 2 – означенная телефонная линия будет сооружена на средства крестьянских сельских обществ;
    п.3 – всю техническую часть этой операции как-то: нивелировку, разбивку линии за установкой столбов, навешивание проводов и установку аппаратов я беру на себя, как знакомый с электротехникой;
    п.14. – означенная телефонная линия предназначается для бесплатного пользования всеми должностными лицами и учреждениями, а также и устроителями ее, крестьянами второго земского участка, как по служебной, так и по частной надобности;
    п.16. – работа линии будет обеспечиваться должностными лицами и сторожами сельских правлений, и никаких наемных лиц не будет».
    Після початку Першої світової війни Платон Миколайович йде на фронт, де був поранений. Про це свідчить інформація в газеті « Русское Слово» (за суботу, 7-го (20-го) жовтня  1915 р. N229 Сімферополь, 3): «Прибыли и поступили в лазарет «Краснаго Креста»: Поручики: Пален Платон Николаевич».
    Подальші історичні події стали не менш трагічними, ніж Перша світова війна.
    Відбулась Жовтнева революція, а за нею почалась найстрашніша війна - громадянська… Барона фон-дер-Палена вона не оминула. Влітку 1918 року він командує Прикордонним  дивізіоном Кримського уряду, організовує Сімферопольський офіцерський полк. З вересня 1919 року барон став командиром  ескадрона Кримського кінного полку Збройних сил Півдня Росії. Саме цього йому не вибачила радянська влада…
    Після громадянської війни П.М.Пален проживав разом з сім’єю у Сімферополі, де і був заарештований 20 жовтня 1924 року ДПУ Криму. А вже 22 жовтня він був засуджений  ОСО при ПП ДПУ Криму до розстрілу з конфіскацією майна, сім’я була вислана в Наримський край строком на три  роки.
    Барона Платона Миколайовича фон-дер-Палена було розстріляно 23 жовтня 1924 року… Рішення про реабілітацію Платона Миколайовича Палена прийняв Верховний Суд Криму 04.11.1999 року. Так жила і так загинула одна з найшановніших в Михайлівці людина…

Ольга Іванівна КАЛУГІНА,
директор Михайлівського районного краєзнавчого музею.

За матеріалами газети "Михайлівські новини".